Добрі справи роби разом із Surikat

Добрі справи роби разом із Surikat

Мегаполіси та щоденні рутини змушують нас закривати очі на проблеми інших, надягати навушники у вуха та дивитися тільки собі під ноги. Але чи це правильно? Подумайте про те, як потрібні світові добрі справи, як багатьом потрібна ваша допомога. Згідно зі статистикою, українці останніми роками стали більше віддавати на благодійність та більше допомагати. Для вас кілька історій із крихтами справжньої доброти.

Добрі справи роби разом із Surikat 

Допомагати просто

Одним суворим зимовим днем, коли мела хуртовина, а кучугури на кожному кроці змушували людей мріяти про весну, великий брутальний чоловік із рудою бородою після важкого робочого дня в офісі, заїхав у кафе за чашкою міцної кави. Потім він сів за кермо і, набираючи замерлими руками смс дружині: «Дорога, я буду сьогодні пізно», включив музику, що бадьорить. Протягом наступних кількох годин він підбирав і розвозив будинками абсолютно різних людей: замерзлих підлітків, які намагалися крізь завірюху дійти до зупинки; молоду маму з дитиною на руках, яка всіма силами затуляла її від снігу. А ще літнього чоловіка, який, насупившись, тримав перед обличчям потертий старенький кейс, щоб урятуватися від вітру. Потім приїхав додому, тихенько зайшов у квартиру, беззвучно повісив пальто і, потираючи потилицю, посміхнувся до кота. Він радий, по-справжньому радий, що зміг зробити добру справу і виявилося, що це зовсім нескладно.

Поділитися останнім

На Хрещатику завжди стоїть багато стареньких бабусь. Таких, у яких м’які руки зі зморшками, а пальто хоч і старенькі, зате завжди виглядають акуратно. Влітку вони продають букетики польових кольорів, акуратно запаковані в целофановий папір із рожевими краями. Цей папір, зважаючи на все, використовується не вперше. Взимку, переступаючи з ноги на ногу, вони пропонують малинове варення і нарізаний рівними кубиками гарбуз. Але нас цікавить хлопець, котрий біжить, не помічаючи нікого. Він спізнюється на пари, але не тому, що гуляв із друзями до ранку, просто підробляє перед навчанням, щоб батькам було легше. Він явно одягнений не за погодою і, мабуть, ще подорослішав. Незважаючи на лютий холод, досі ховає шапку в кишені куртки, а одягає її, коли розмовляє телефоном із мамою, щоб сказати: «Так, мам, я в шапці. Да все добре. Гроші є”. Він не хоче брехати щодо шапки, але таки сказав неправду, до стипендії та першої зарплати чекати ще два тижні, а в гаманці майже порожньо. В черговий раз пробігаючи повз одну з таких бабусь, він раптом різко зупиняється, плескає по кишенях, усміхається і біжить до найближчого кіоску. Купує гарячий чорний чай та мафін та йде назад до неї. Червоніє від слів подяки, поправляє куртку, піднімає комір, прощається зі своєю новою знайомою і, поглядаючи на годинник, біжить до метро. Сьогодні в студентській їдальні він вибере найдешевшу булочку, зате посеред пари, задумавшись, буде безглуздо посміхатися, нікому не розповідаючи чому. Але ми знаємо, що він зміг поділитися з тим, кому це було вкрай потрібно і важливо і тому щасливий. Водночас – ми сила Лідія Миколаївна – вчителька молодших класів. У школі, де вона викладає, вона має авторитет і навіть славиться строгістю. Перед новорічними святами вона побачила оголошення про збирання подарунків для дітей із дитячого будинку та не розгубилася. Сама прикупила кілька та оголосила серед учнів про проведення позакласного заняття, на якому кожен, хто зможе прийти, робитиме листівки діткам, яким так не вистачає батьківського тепла. Вона не очікувала, що прийде весь клас, усі 24 учні принесуть у рюкзаках кольоровий папір, олівці, акварельні фарби. За годину старанної роботи вони зробили 24 оригінальні листівки з вітаннями. А вже через тиждень усім класом дивилися фото, де малюки відкривають подарунки, а Дід Мороз зачитує листівки, ті, що вони намалювали. І нехай у них маленькі долоні, зате величезні серця. Лідія Миколаївна тільки витерла сльози з-під окулярів, посадила діток і на простому прикладі пояснила, що разом ми величезна сила. Добре, що такі люди є, вони навколо нас, вони серед нас. Вони прості, вони такі самі, як ми.

Ви думаєте, що це все вигадки?

Тоді просто озирніться на всі боки або подивіться в дзеркало. Допомогти літній жінці перейти дорогу або поступитися місцем у транспорті – це гарний початок, але варто зробити level up і привчити себе щомісяця допомагати комусь. Виділіть у бюджеті статтю витрат на благодійність, наважтеся стати донором, знайдіть спосіб допомагати незаможним або рятувати безпритульних тварин. Найчастіше робіть добрі справи. Не завжди найціннішою є саме матеріальна допомога, іноді набагато важливіша моральна підтримка. Щодо нас, ми тільки стали на цей шлях і знаємо, що багато чого ще попереду. Влітку, напередодні Дня знань, ми подарували міські рюкзаки кільком багатодітним сім’ям. Не подумайте, що ми цим вихваляємося, ми просто хочемо сказати, що зробити щось хороше нескладно.

Добрі справи роби разом із Surikat

Варто лише відкрити серце та почати діяти. На сайті surikat.ua ви можете пенал, сумку на пояс чи рюкзак купити, щоб зробити комусь подарунок. Мешканці столиці можуть купити рюкзак у Києві в магазинах «Мандри» та «X-zone».